Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/274

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Е ді п. Ой, лишенької Здається, сам на себе Страшне прокляття кинув я оце Без відома! Йокаста. Що мовиш, царю? Й глянуть Не всмілююсь на тебе. Ед і п. Страх мене Пройма, чи той віщун не мовив правду. Та виясниш мені цю річ, коли Одно ще скажеш. Йокаста. Хоч боюсь і я, Та що лиш знаю, все сказать готова. Е д і п. Як вибрався Лайос в дорогу? Певно Як цар, воєнну сильну мав дружину? Йокаста. Всього їх п'ять було, один викличник Між ними; цар лиш сам на возі їхав. Е д і п. Ой, ой! Аж надто ясно вже стає! Та хто приніс вам вісті ці, дружино? Йокаста. Слуга, що, спасшись сам, один вернув. Е д і п. Чи, може, й досі ще живе він дома? 19* 273