Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/288

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Е д и п. Чому, о старче? Виясни це, пробі! Пі сланець. Як задля родичів вертать не хочеш Домів. Е д і п. Я ж мушу все лякатись, щоб Не справдилося слово Аполлона. Післанець. Щоб з родичами ти не прогрішився? Е д і п. Це іменно ляка мене, дідусю. Післанець. А знаєш? Ти перед нічим тремтиш. Е д і п. Як це? Хіба ж я не їх рідний син? Післанець. От-о! Поліб тобі зовсім не рідний. Е д і п. Що мовиш? Так Поліб не був мій батько? Післанець. Не більш, як перший ліпший з нас, так само. Е д і п. Хіба ж те саме — батько й перший ліпший? Післанець. Не він твій батько був, ні я, ні ті. 287