Ця сторінка ще не вичитана
Пастух. Агій! Пощо Ти про цю річ розказуєш? Післанець показує на Едіпа. Ади, Небоже! Ось є хлопчик той тодішній. Пастух. Щоб ти пропав? Щоб занімів навіки! Еді п. Гов, старче! Не клени його! Тебе б Скоріш карать за річ цю, ніж його. Пастух. Що ж завинив я, найласкавший пане? Ед і п. Що про дитя це нам сказать не хочеш. Пастух. Та він плете і сам не знає що, Собі дармбго труду завдає. Е д і п. Ей, старче! Ти не хочеш по добру Сказать, то скажеш плачучи. Пастух. Не муч мене старого! Ой, пробі! Е д і п. Гей, звяжіть Йому взад руки зараз! 296
