Ця сторінка ще не вичитана
ЯВА СІМНАДЦЯТА. Ті самі І Е д і п. Хор. Страшенна поява людського страждання 1 Страшніша всього, що я досі видав. Яке ж тебе, бідний, найшло божевілля? Чи демон якийсь, між найдужчими дужчий, Наскочив на тебе прокляттям всіх бід? О горе, нещасний, о горе тобі І Глядіти на тебе не смію, А стільки б бажалось тебе розпитати, Тобі розповісти, потішить тебе, Та жах мою душу проймає. Е діп. Ой-ойї Ой-ойІ Моє горенько! Куди ж мені йти нещасному? Ох, ох! Куди ж ви стогнання мої Із уст моїх вилітаєте? О доле, доленько моя, Куди ж мене ти гониш? Хор. В нечувані й невидані страхіття. Е д і п. Темно довкола! Пітьма безмірная, Непоборимая, Невилічимая, Щільна, несказана Світ залягла. Горенько, горе! Як же то серце рве 304
