Мисль єдности вже обіймає всіх, А горем одиниць зростає сила маси. О, Мейре, вір, старі пророцтва ті Про нашого Месію—не брехня. Він ще прийде, як слушний час настане, Великий, більший, ніж у сні нам сниться. Один голос. Аджеж не були брехнею Твої заповітні пророцтва про Месію, що ждемо його приходу! Він мусить прийти, бо інакше дурили б нас твої пророки, Твої уста, Ти дурив би нас, о Боже, а ти не можеш дурити ніколи! Ждемо на нього день-у-день, щоб виповнив царство Твоє, щоб воскресив з руїн Твій храм і люд Твій, щоб доказав, що ти не одурив і не можеш одурити. Чом отягаешся? О, пошли, пошли його! Різні голоси майже омліваючи. О, пошли, пошли його! А к і б а. Чи чуєш це? То щирий голос люду, То Божий голос! Він прийде! Він мусить! О вір, пощо до старости такої Держав би був мене оце Господь? Пощо б мої мандрівки і страждання? Ввесь світ я обіймив і обіймаю. Назви мені одно село чи місто, б слід цих ніг старечих не лишився. В Зефірії чи тут у Арамеї, У Етропії чи на Евфраті, Як в книзі, ясно в мислях всіх читав я Те, що з чужих країн блудні прихожі 321
