але тут бували наші батьки, то для того й ми прийшли сюди в турботі і стражданню. Б а р-Ко х б а. Щоб побачити зруйновану стіну і почути зойки тисячіві.. Ні, як може хтось бути таким злим і без чуття! Аджеж ти говорила мені, який пишний, гарний і великий був С і о н. А ти чей же, не дуриш, мамо? І чом же ж мушу бачити його в розвалинах, а його народ у пониженню? Хочу відповіді І Чи ж міг бути такий лихий чоловік і такий байдужий Бог, що могли прийти дні ось такого спустошення? М і р і а м. А таки бачиш, що прийшли… Бар-Кохба. І знов питаю, пощо ти вела мене сюди? М і р і ам. Щоб і ти плакав і нарікав зі своїм народом. Бар-Кохба. Плакав і нарікав! Хитається 1 сідає, М і р і а м. Ти втомлений довгою хідьбою, дитино моя? Бар-Кохба. Так, утомлений, сон мене клонить. М і р і а м» Пожди ще хвилину, відправмо святу молитву! Бар-Кохба. Коло оцієї стіни? 325
