Ця сторінка ще не вичитана
І силу маю. Ру ф. Чого ж ще треба? Т е р а д і о н. Сили. Ру ф. Т е р а д і о н. Маємо і ми. Руф. Спинити нас? Т е р а д і о н. Це не сказав я, пане. Руф. В чім ваша міць? До храму стін старих Товкти лобами і псалми ті мимрить, Люд бунтувать, що жив без вас би тихо І вдячний власті, що дає всім жити. Мовчи, мовчиї Це знаємо напам‘ять: Це ви, раввіни, свого краю згуба, Ви струп їдкий, з якого йде отрута У всі найдальшії сустави. Ви Чума для Риму. Бачу це виразно! Вас перших слід здусить, зламать, стоптати, І буде мир,—а з вами ні, ніколи! Попробуй лиші е р а д і о н. Руф. Попробую, равві. Т е р а д і о н. На це ти маєш міць, легате царський, Та нам що з того? 339
