Другий вояк. Ми також, пане! Вилізає з ями. Сигнали трубою, заслона в шатрі відхиляється, виходить Квінт Тіней Руф, за ним лєгіонарі й центуріони зі знаменами і трубами. Руф сідає. Як прозвано мене? Тираном Руфом? Ну, хочу заслужить на це ім'я. Що досі я чинив, це лиш прелюдія Була страховищ тих, які почну тепер. Злу славу тут лишив колись Квієт, Я гіршу лишу, хай попам'ятають Ті вперті твердошийці, хай пізнають, Що жартувати з Римом нерозумно. Ведіть сюди жидів тих полонених, Нехай говорять, а то я розв'яжу Уста їмі Воякам. Знаряддя до мук приладьте І дров під всі хрести й підпал кладіть. Труби. Римські вояки приводять пов'язаних жидів; ЇХ 40* тирнадцять, мужів і жінок, різних літ; у всіх руки зв'язані назад, усі вони нанизані на один шнур. Руф. Заким засуджу вас і дам сповнити Скарання всім бунтівникам на пострах В цілім Ізраїлі, жадаю двох річей. Хрести ці бачите? Вал Тур-Сімона Нехай ясує скрізь по всій Юдеї, Що Рим брикання вашого не злякся, Чи скажете охотно все по правді, Чи збрешете, мовчатимете бутно, Все ж мете висіти, хто є мужчини, 349
