Центуріон утікаючи, відтручує його. Як маєш час, подобивай їх самі Нові купи втікачів-вояків, мов хвиля, уносять із собою Руфа; зо стріх Тур-Сімона бухають густі клуби диму. Боєвий галас чимраз дужчий. Старець на хресті. Я надіявсь на тебе, вічний Боже! Муж на хресті. Не буду зганьблений перед тобою. Жінка. Моя твердиня і скала—Господь. Інший. Твоя хвала в устах моїх довіку, З усього страхіття мене ти вирвав. Хлопець. Благословен великий Саваоф! Військо Бар-Кохбове виступає на сцену, Б а р-К о х б а а мечем у руці, за ним Акіба, Мейр, Елєазар. Юрба. Хвала Бар-Кохбі, честь і довгий вік! Б а р-К о х б а припав на коліна й цілує землю. Хвалу віддайте Богу, він нас вів І сили нашим раменам додав, Він воював, він сам тут переможець. Старець на хресті. А ти, Бар-Кохбо, є його Месія. 363
