зогнило його. Він мовчить, що з його зором сталося йому таке саме, яке часто лучається зо слухом; ті люди, яким уші оглушені сильним галасом і шумом, не можуть чути тихіших шелестів. Адже оповідають про славний народ так названих Катадупів, що нібито живуть там, де могутня ріка Ніль із обрива величезної гори спадає на рівнину. Мінутольо. Так і всі, хто віддає своє тіло і свого духа важкій і високій задачі, не чують прикрости менших лих. Мені здається, що цей не потрі- бує оплакувати свою сліпоту. С е в е р і н о. Певно, ні. Він і називає себе добровільно сліпим, котрий рад з того, що все інше заслонене перед ним, бо йому було би прикро, коли б це відвертало його зір від тої єдиної, яку він обожає над усе. Та, проте, він просить прохожих хоронити його від нещасливих припадків, які могли б лучитися йому, поки він виключно занятий одиноким предметом свого оглядання. Мінутольо. Передай же його власні слова! С е в е р і н о. Він мовить: Четвертий сліпий. Глухий той Катадупський люд живе, Говорять, там, де з обрива крутого Високих гір могутній Ніль реве Униз із гуком грому вікового. 371
