Іж, щоб був ситий, пий, щоб збуться спраги. А про твій плян, якого ціль я бачу — Ще поки перший стос твій запалає, Я Господа молитиму, щоб громом Убив тебе: бо ж краще б і для мене І для людського роду, щоб ти вмер, Ніж перший крок зробив на тому шляху. Т орквемада на бік. Сумне ослаблення самотної душі. Цей бідний праведник не зрозумів мене. Франціск a Paulo. На світі чоловік живе, щоб все любить: Він брат, він друг. Коли вб'є хоч мурашку, Повинен знать, за що. Господь создав Людського духа, як крило простерте Над всіма творами; в траві, чи в морі, Чи під зеленим гіллям, в вітрі, в водах Не сміє чоловік карати смертю Ані одну живущую істоту. Труд вольний для народа, ліс для птаха, Мир всім. Ніяких пут. Кліток ніяких. Як катом чоловік, то й Бог стає тираном, І з євангелія лишається лиш хрест, З корана тільки меч. А ми все зло, всі тіні, Всі жалощі на цій землі понурій Розмиймо ласкою й благословенням. Хто б'є, той може помилиться — отже, Не бий ніколи. Сину мій, шафонт, Це престрашенний визов Пану Богу. Йому лишімо смерть. Послугуваться гробом— Що за відвага! Цвіт і плід, дитина І жінка й голуб, все святе, усе Благословенне! Чую, як у мні 405
