Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/409

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Кілька хвйль перед тим на порозі показався ще один чоловік. Він також старий із сивою бородою. У нього в руці спис, а на шиї трирамний хрест. На ньому ловецький одяг із золотистого брокату, а на голові висока золотиста шапка з трьома вінками перел. При поясі у нього ріг. Він чув останні слова Франціска а Paulo і промову Торквемади. Нарешті, він заходиться голосним реготом. Франціск a Paulo і Торквемада обертаються. СЦЕНА III Ті самі. Стрілець. Стрілець. Ій-богу, всі мої грачі й музики Не позабавили б мене, синки мої, Так, як ось ви. Ох, ви два ідіоти! Я в лісі був на ловах, розставляв Собак, ступиці та сільця й подумав: „Дай, вийду на вершок, відвідаю Старого діда“. Я прийшов. Ах, як же Розвеселили ви мене! Та справді Так жить була б бруднота, якби те, Що ви говорите, було все правда. Він виходить наперед, закладає навхрест руки і дивиться на них. Бог—коли єсть, то сам мовчить—напевно, Создавши чоловіка, вджиґонув Преглупий архітвір. Та сам прогрес Від червяка до гада, від гадюки Аж до дракона, від дракона аж До сатани—це гарне! Поступає кроком до Торквемади. Торквемадо, Я пізнаю тебе. Іди, вертай До свого краю; я приняв твоє 408