Який закон, яка до тебе віра Найбільше промовляє? Н а т а н. Я жид. Мін султане, С а л я д і н. А я мусульманин; є ще Христіянин між нами. Із тих трьох Релігій чейже може лиш одна Правдива бути. Муж такий, як ти, Не стане там, де вродження, припадок Його покинули; або як стане, То з розмислом, з причин, обравши краще. Отож подай мені отой свій розмислі І вилущи мені причини, за якими Самому ніколи мені копаться Було. Хай я почую, що рішало Про добір тих причин — ну так, в довір'ю, - І сам так само виберу. Ну, що? Мовчиш? Мене очима важиш? — Може, Я перший із султанів, що попав В такую примху, та мені здається, Що примха та не так то вже негідна Султана. Чи як думаєш? — Скажи бо! Мові — Або, може, хочеш ще хвилини До намислу? Гаразд, даю тобі. (Чи там сестра підслухує? Давай Розвідаю, чи добре вдав. —) Подумай! Подумай швидко. Я тут незабаром Вернуся. Відходить до бічного покою. Н а т а н сам. Диво! Що зо мною дієсь? Куди це гне султан? Чого? Я ладивсь На гроші, а він правди хоче. Правди! 416
