Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/419

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Мудрець! Ніколи правди не ховати! За неї все на одну карту ставить! Добро і кров! І тіло і життя! Н а т а н. Так, так, коли потрібно і корисно. С а л я д і н. Віднині, надіюсь, один свій титул „Новостроїтель світа і закона‘‘ Носитиму по правді. Н а т а н. Гарний титул! Але ж султане, поки звірюся Тобі зовсім, позволь, що розповім Тобі історійку. С а л я д і н. Чому ж би й ні? Люблю історійки, а ще як гарно Хтось повідає. Н а т а н. Гарно повідати, Це не моя річ. С а л я д і н. Знов оте смирення, Що паче гордости! Ну, говори вже! Н а т а н. Давно колись жив чоловік на Сході, Що перстінь мав із любої руки Премногоцінний. Камінь був опаль, Що грав сотками колірів прекрасних, І мав таємну силу, всякого, Хто з тою нірою носив його, 418