Ця сторінка ще не вичитана
С а л я д і н припадав до нього й бере його за руку, якої н кав до кінця сцени. Я прах І Я нуляї Боже мій І Н а т а н. Султане! Що це тобі? С а л я д і н. Натане, любий мій! Ті тисяч-тисяч літ судді твойого Ще не минули. Трибунал його Зовсім не мій. Іди!—Іди!—Та ні — Будь моїм другом! Перекладено 1906 р. випус- 424
