С и p і c к. Ні, та наше діло Коротке й ясне. Батечку, замир нас! Не думай, що ця річ тебе негідна. Та ж скрізь на світі правда на остатку Все переможе. А кого припадок Зведе на місце, той нехай поможе, Бо він прислужиться добру людському. Д а о с. Говорить мов із книжки. Пощо я Ділився з ним? С м і к р і н. Чи піддаєтеся Мойому вирокові, як він впаде? С и р і с к. Я — безумовно. С м і к р і н. Ну, беру на себе. Бо чом би ні? Ти, що мовчав аж досі, Дай голос перший. Д а о с. Та зачну з початку, За що той спір, то все ясніше стане. У лісі, що аж до села доходить, Там пас я вівці, милостивий пане, От тому тридцять день, і сам на сам. Там я знайшов малесеньку дитину Підкинену, знайшов і ожерелля При ній і дещо інше того рода. С и р і с к. Про це то й ходить. 440
