Та й цей умер“. Он ця його жона З дитиною стоїть. С м і к р і н. Сиріску, ти просив? Так. С и р і с к. Даос. День ввесь він на мене налягав. Нарешті, я подавсь його благанням, Він взяв дитину, вийшов, на відході Бажав мені всіх божих ласк, стиснув Мене за руку й цілував її. Ти се вчинив? С м і к р і н до Сиріска. С и р І с к. Вчинив. Даос. Він вийшов геть. Тепер іде зі своєю жоною. Зайшов мені дорогу і жадає, Щоб все, що там знайшлося при дитині— Пустиці, слова доброго не варті— Я дав йому, ще й каже: „Річ не чута“, Що я відмовив і собі те дрантя Сховать хочу. По мойому, він рад би Повинен бути, що я дав йому На просьбу щось; а що не дав усього, За те ні перед ким мені правдатись. Коли б оба ми з ласки Гермеса Знайшли це спільно, то одну б частину Взяв він, а я другу. А так, де я 442
