Й надія криєсь, в кут їх десь заніс. Таж по такім клейноді не один Пізна в сам час сестру свою, з якою Мав брати шлюб. Хто зна, чи його мати Оцим свойого брата не спасла Від напасти якоїсь або й смерти? Непевне, батечку, життя людськеє И людськая доля. Тра заздалегідь Безпечити його від лих будущих, Безпечити як змога. „Поверни Мені дитя, коли його не хочеш“,— Сказав би ти, і спорить з тим не можна б. Та це не буде правда. Ти ж жадаєш Дитини лиш тому, що віно те Звернути їй не хочеш, і хоч завтра Змарнуєш те, що, може, ще їй щастя Зберегло. Скінчив я. Ти ж суди, Як повелить тобі твоє сумління. С м і к Р і н. Тут діло ясне. Що при знайденій Дитині знайдено, все те її. Д а ос. Гаразд! Чия ж дитина? С і і к р і н. На Зевеса, Тобі їі нізащо не присуджу, Що здер її добро. Дитина того, Хто дав опіку їй, твоїй оперся кривді. Перекладено в 1907 р. 445
