Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/448

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

10. По чім свобідного пізнати? По тім, що нізащо не ме брехати. 11. Кого бог любить, не пуска до зла, На того смерть зза молоду зсила. 12. Одних бог наділяє, А іншим уймає. 13. Отець не той, що родить, А той, що до пуття доводить. 14. Хоч як злиться плем'я враже, Правду мужа час покаже. 15. Коли сумує чоловік, То добре слово найліпший лік. !6. Що добре зроблено тобі, те пам'ятай, А що ти доброго кому зробив, те забувай. 17. Часто змовчати Ліпше, як слово не в пору сказати. 18. Біда по людях ходить, Та чоловік нераз і сам Ті знаходить. 19. Великий скарб — то мудра голова, Але найбільший скарб, се мудрість життєва. 20. Хто збагатівши друга забуде, Зрадником буде. 21. Злий хоч забагатіє, Жить добре не зуміє. 447