Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/449

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

22. Лінивство, се бридня, Не дасть без прикрости прожити ані дня. 23. По Бозі — відома будь заповідь оця,— Шануй найбільше матір і вітця. 24. На взятки завсігди ти ласий сам єси, А дати нікому нічого не даси. 25. Хто в серці погань має, Словами виявляє. 26. Злого прокляття горді Пиши на воді! 27. Багатство збирай собі скрізь, Тільки до кривди в позику не лізь. 28. Ті, що ділають без розваги, Доходять швидко до зневаги. 29. Муж праведний не дбає про трафунок; Для нього Бог усе рятунок. 30. Кожний рад би збагатіти, Та не кожний може вміти. 31. Життя наше в тому, Що раді ми всьому живому. 32. Бачачи інших злії пригоди, Вчися минати власнії шкоди. 33. Таким життям усі живем, Яке собі самі ми виберем. 448