Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/454

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Дурний, хто пакостячи ворогам Собі нашкодить сам. 78. Норов гнівливий — Ворог страшливий. 79. Жінці старшувати завше недогода, Се їй збороняе закон і природа. 80. Хто жениться поспішно, Той кається довічно. 81. Ліпша врода невродлива, Як душа несправедлива. 82. Роби по правді яко мога, І поміч матимеш у Бога. 83. Мабуть, зла злішого не має, Як мачуха лихая. 84. Хто про добру славу дбає, Людяно все поступає, Сварки, бійки уникає. 85. Страхополох те й знає, Що страшні мислі має. 86. Все дбай, щоб правдою жить однією, А не лукавити душею. 87. Хто зло говорить, Сам собі пакість творить. 88. Нема страшнішого помору, Від злого поговору. 453