Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/456

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

101. Кожній кумі Своє на умі. 102. Немає тяжчої хороби, Як серце повне злоби. 103. Ніхто зла не бажає, Проте без зла життя не має. 104. Своє роби й не гайся, А до чужих робіт не додивляйся. 105. Як понад землею хмар тіні, Так понад життям людським Переносяться зміни. 106. Час поступа, не поспішає, Та суму нашого знання все побільшає. 107. До Бога душу підіймай в любви, Це краще, як всі жертви й молитви. 108. Тям, чоловіче, що смертний єси, В душі ненависти досмертно не носи. 109. Зла рада сина ні вітця, Не доведе до доброго кінця. 110. Язик нещастям многим винен, То ж здержувать його ти все повинен. 111. Однаке зло — в огонь упасти, І опинитися у злої жінки власті. 455