Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/460

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Мефістофель. Будь задоволений Міркуваннями розуму! В своїм Альбомі запиши: „Fastidium Est quies“, це значить: нудьга— Це відпочинок для душі. Я психолог. І ось тобі наука! Скажи, коли не нудивсь ти в житті? Подумай, пошукай! Чи не тоді, Як над Вірґілієм дрімав, А розум твій розбуджувала різка? Чи не тоді, як рожами вінчав Ти ласкавих дівчат весілля, В шумних забавах присвячав їм пориви вечірнього похмілля? Чи не тоді, як затопився ти В високолетні мрії й міркування, В безодню темної науки? Та тямлю, що тоді з нудьги, Мов арлекіна, з полум'я та диму Ти врешті викликав мене. Як біс проворний я звивався, Розвеселить тебе старався, Возив до духів, до відьом,— І що ж, усе те пусто-дурно. Бажав ти слави—і добився, Хтів закохаться—закохався. Взяв від життя все те, що дать воно могло,— І що ж, щасливеє воно було? Ф а в с т. О, перестань і не розранюй ще Мої перестарілі рани! У знанню Глибокому нема життя. Прокляв я Брехливе світелце науки. А слава що? Проміння припадкове, 459