Ця сторінка ще не вичитана
Сальєрі. Так міркуєш? Кидає отруту в Моцартову чашу. Ну, ПИЙ же! М о ц а р т. За твоє здоров'я, щирий Мій друже, за братерський наш союз, Що лучить Моцарта та Сальєрі. Обох СИНІВ гармонії! Випиває. Сальєрі. Стрівай! Стрівай, стрівай! Ти випив? І без мене? М о ц а р т кидає сервету на стіл. Досить! Я СИТИЙ. Іде до фортгп'яна. Ну, тепер послухай Мій Requiem! Гр ає. Ти плачеш? Сальєрі. Сльози ті Я вперве ллю. Боляче і приємно, Немов тяжку повинність я сповнив, Немов лікарський ніж мені відрізав •Болючий сустав. Моцарте, мій друже! Ті сльози —не вважай на них! Грай, грай! Спіши ще звуками твоїми золотими Мою сповняти душу! М о ц а р т. Якби всі Гармонії так відчували силу! Та ні, тоді б і світ не міг стояти, Ніхто б не захотів займатися 493
