Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/505

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Мельник входить. Чи не ласка ваша Покушать меду? Бачучи, що князя нема. О, а де ж він дівся? Де князь наш? Ба, ба, ба, яка тут чівка Вся в дорогих каміннях! Ось і перли! Ну, що й казати, царський подарунок! От ще добродій! А ось і мошонка! Невже в ній гроші? Чом же ти стоїш, Не відповіш, ні слова не промовиш? Чи ти від радости нежданої З ума зійшла, чи тільки остовпіла? Дочка. Не вірю! Ні, не може буть! Я так Його любила! Адже він не звір! Хіба космате в нього серце? Мельник. Це ти говориш? Дочка. Про кого Таточку, скажи, Чим я могла прогнівити його? Пропало? Чи його отрутою Хтось напоїв? Мельник. І що з тобою, доню? Дочка. Ріднесенький, від'їхав він! Он скаче! А я дурна його пустила! Я Не зачепилася йому за поли, 5 04