А в е л ь. Що робиш, брате! К а ї н. Брате!.. А в е л ь. Боже мій, Прийми мій дух до себе і прости Тому, хто убив мя: він не знав, що робить! Каїн, дай… дай ми руку… і скажи Нещасній Ціллі… Каїн по хвилі остовпіння. Вся рука МОЯ Червона. Що се? Довго мовчить, поглядаючи блудом довкола. Де я? Сам саміський. Де брат мій Авель? Каїн де? Чи правда, Що я ось тут? О, брате мій, стань! Що Лежиш так на мураві? Не час спати. Чогос1 так зблід? Що в тебе? Ще недавно Був ти здоровий, сильний!.. Авель, не жартуй! Я вдарив в злості, але не на смерть. О, пощо ж боронивсь ми2?.. Се мана!.. Ти хочеш мя злякать… Один одніський Удар! О, рушся, рушся,—тільки рушся,— Так,—добре, так!., дихни на мене!.. О, Боже, Боже! Авель потихо. Хто згадав про Бога? Чогое—чогось (народне). Боронивсь ми—боронив ти мені (народне). 97
