Цю сторінку схвалено
МОЯ СТРІЧА З ОЛЕКСОЮ.
(Оповіданий Мирона Сторожа).
Я чоловік проклятий, ненависний, прогнаний з-поміж «чесних», — одним словом проскрібований[1]. Проскрібований, це сама відповідна назва. Це не значить, що, приміром, моя совість стає супроти мене, або щось подібного, — ні, це значить тільки те, що люди «чесні» (коли хочете, можете звати їх «багатими», «сильними», «практичними», — це на одно вийде) випхнули мене з «чесного» і «порядного» товариства, — т. т. попросту з-поміж себе. І зовсім справедливо! Моє ім'я враз із кількома іменами подібних до мене «во врем'я оно» оббігало увесь край, було пострахом усіх «мирних і вірноконституційних горожан», з моїм іменем усі вони в'язали поняття перевороту, революції, різні. Правда, в той час, коли «спасителі існуючого порядку» підняли най-
- ↑ Проскрібований — дослівне значення: виписаний. В Римі за Сулли (1 стол. перед Христом) виписувано назви громадян, яких за кару маєток був забраний, вони самі вигнані або вбиті чи вийняті з-під охорони закону.
