Цю сторінку схвалено
вина! Це моя, а то ваша! Не бійтеся, тутки я спокутую за обі, але там є ще Бог, справедливий, то він буде вміти розпізнати, котра моя половина, а котра ваша!…
Брязнули залізні пута і Бовдур дався в них замкнути без супротивлення. А тим часом арештанти христилися та говорили молитви над трупом, тільки Митро плакав у кутику. Стебельський сидів на своїм місці, мовчав-мовчав, а далі, мов не своїм голосом, обізвався:
— Quidnam, domine? Diem supremum obiisti?[1]
Не чуючи на те питання відповіді, він обернувся до Бовдура і показуючи на нього рукою, сказав:
— Pereat homo, crescat humanitas![2]
Але не можучи на лицях окружаючих дослідити ні похвали ні догани своїй мудрості, він обернувся лицем до стіни і ліг спати.
Коломия 17–20 червня 1880.
