ких випадках можуть не лише широка історична ерудиція, глибокі і точні знання методології і методики, вміння на основі цих двох факторів будувати логічну систему доказів, а й знання законів розвитку мови. Оскільки історичне дослідження ономастичного матеріалу має свої, відмінні від лінгвістичного дослідження завдання, відмінними є і методичні прийоми історика-ономаста. При цьому треба враховувати, що історія суспільства відбивається в топоніміці не безпосередньо, а через внутрішні закони мови[1].
Географічна назва, прізвище, колись народившись, живуть цілі епохи і часто первісне значення їх губиться. Встановити справжній зміст слова, знявши з нього нашарування часу, може лише мовознавець. Отже, зазначає В. Ташицький, спроби займатись топонімікою без спеціальних знань як з історії, так і з мови є наївними, помилковими і шкідливими.
Наскільки складною є робота історика над ономастичним матеріалом, особливо застосування його до вивчення історії дофеодального і ранньофеодального періоду, свідчить праця сучасного словацького дослідника Р. Крайчовича про деякі важливі, але ще не розв'язані питання генезису феодалізму в Словаччині[2]. Виходячи з правильного положення про те, що певні назви виникли на певному ступені економічного і суспільного розвитку, Крайчович нестачу писемних і археологічних джерел вирішив доповнити даними ономастики. Правда, висновки Крайчовича про ознаки соціально-економічного розшарування в первіснообщинній організації слов'ян на території Словаччини у VIII-ІХ ст. викликали заперечення інших словацьких вчених. Так, М. Кучера вважає їх недостатньо аргументованими і перевіреними. Проте, вносячи свої корективи і пропозиції, М. Кучера не раз підкреслює, що без ономастики вирішення даної проблеми взагалі неможливе[3].
Серед численних ще не розв'язаних питань розвитку ономастики як самостійної науки, можливо, найлегшим є питання про джерела ономастичного матеріалу. Справді, дослідник може черпати його з найрізноманітніших документів. Особливо багаті на них документи загальнодержавного оподаткування, люстра-
- ↑ В. А. Никонов. Послевоенные работы по топонимике в славянских странах. — «Краткие сообщения Института славяноведения». М., 1960, № 28, стор. 87; його ж, вступна стаття до збірника «Географические названия». М., 1962.
- ↑ R. Krajovič. Zo slovanskej toponymie na Slovensku (referat predneseny na konferencii o počiatkoch feudalizmu na Slovensku). Smolnice, 1964; його ж, Počiatky feudalizmu u nas vo svetle jazykowych faktóv. — «Historicky Časopis», 1956, N IV; його ж, K otázke socialneho rozvarstvenia slovanského etnika na Slovensku. — «Slovenskij narodopis», 1956, N 4.
- ↑ Matus Kučera. K problemu včasnostredovekej služobnickej organizacie na Slovensku — «Historickij casopiž», 1964, № 4, стор. 552-553, 558 та ін.
