СТАРОДАВНІЙ КИЇВ (ДО XIII СТОЛІТТЯ)
1. СТАРОДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ КИЄВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ. ВИНИКНЕННЯ МІСТА КИЄВА
Життя Києва яскраво відбиває історію всієї нашої Вітчизни. Стародавній літописець назвав Київ «матір'ю міст руських». Цим підкреслено величезне значення Києва в історії стародавньої Русі — колиски трьох братніх народів — російського, українського та білоруського.
Виникнення Києва губиться в глибокій давнині і оповите легендами. Лише археологічні пам'ятки розповідають про найдавнішу історію людей, що проживали на території, де пізніше виросло славетне місто.
Про існування тут первісних людей свідчать археологічні знахідки, виявлені в 90-х роках XIX століття українським археологом В. В. Хвойком на Подолі, у садибі № 69–61 по Кирилівській вулиці (нині вул. Фрунзе)[1]. Виявлені ним поселення давнього кам'яного віку на території Києва прийнято називати Кирилівською стоянкою. Тут знайдено знаряддя праці первісної людини з грубого каменю та кісток (різці, скребки тощо), залишки вугілля від вогнищ, а також кістки мамонтів, шерстистих носорогів та інших тварин періоду палеоліту. Це свідчить про те, що поселенці Кирилівської стоянки займались мисливством.
Місце стоянки первісних людей часів палеоліту було виявлено також на околиці Києва у Протасовому яру, поблизу Байкового кладовища[2]. Поряд із знаряддями праці та кістками тварин на обох київських стоянках, особливо на Кирилівській, виявлено залишки примітивних жител — землянок, укріплених деревом.
Дальші дослідження Кирилівської стоянки В. В. Хвойком засвідчили, що на території Києва і в епоху мезоліту жили люди. Тут же в одному з культурних шарів
