Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Київ.djvu/28

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Вбивство Аскольда і Діра Олегом. Мініатюра Кенігсбергського літопису.

інтереси Русі на півдні. Все це свідчило про швидке зростання могутності Київської держави та зміцнення її на міжнародній арені.

У 913 році після смерті Олега влада перейшла до Ігоря (913–945 рр.).

В 941 і 944 роках Ігор організував два походи на Візантію, в результаті яких було укладено новий договір, що підтвердив основні переваги Русі у південній торгівлі.

Восени 945 року Ігор пішов з своєю дружиною до древлян збирати данину. Після того, як данина була зібрана, за вимогою своїх дружинників Ігор вдруге почав вимагати повинностей від древлян. Але вони відмовились і вбили князя, за що жорстоко помстилася над ними Ольга, дружина Ігоря, яка стала князювати в Києві після його смерті разом з своїм малолітнім сином Святославом.

Щоб упорядкувати норми феодальних повинностей, запобігти виступам народних мас, а також зміцнити політичну владу київських князів, Ольга провела ряд реформ, які регламентували феодальну експлуатацію.

В 964 році влада перейшла до сина Ігоря — Святослава, видатного полководця, який провів кілька вдалих походів проти хозар, ясів (осетин) і касогів (черкесів), а також проти деяких інших племен. Святослав все своє життя перебував у походах. «Він ходив легко, як барс», — свідчить літописець. Йдучи в похід, він ніколи шатра і постелі не возив; спав на кінській попоні, а сідло служило йому підголовником. До такої витривалості і загартування Святослав привчав також своїх воїнів. Він не нападав на своїх ворогів зненацька, а попереджав їх: «Іду на ви!». У 968 році Святослав виступив проти Болгарії. А у 968 році орди печенігів обложили Київ. Це перша навала печенігів, які на початку X століття з'явилися в Причорноморських степах. Набіги печенігів почастішали після того, як Святослав зробив кілька походів на Хозарський каганат, який в результаті цього значно ослаб.

Вдруге проти Болгарії Святослав виступив у 969 році. Результатом цього походу був договір про мир з Візантією. Повертаючись з цього походу, Святослав у 972 році був убитий в бою з печенігами біля дніпровських порогів. «Нападе на ня Куря князь печенежьскый и убища Святослава, и взяша голову его и во лбе его сделаша чашю, оковавше лоб его и пьяху в нем»[1].

Коли Святослав вирушав у 969 році в другий похід на Болгарію, він залишив трьох своїх синів керувати Руссю. В Києві він поставив Ярополка, в древлянській землі — Олега. Володимира він послав у Новгород — «и йде Володимир с Добрынею уем (дядьком по матері) своим к Новгороду, а Святослав к Переяславцю»[2].

  1. Полное собрание русских летописей, т. 2, стор. 62.
  2. Полное собрание русских летописей, т. 2, стор. 57.