На крайньому сході Радянської України, в басейні середньої течії Сіверського Дінця, розкинулися землі орденоносної Луганщини — колиски гірничої промисловості індустріального Донбасу.
Луганщина славиться своїми революційними і трудовими подвигами, що їх здійснили робітничий клас, селянство та інтелігенція в роки боротьби з самодержавством, встановлення і зміцнення Радянської влади, в період корінних господарсько-політичних перетворень і побудови соціалізму в нашій країні. Трудящі області, проявили справжній героїзм в роки Великої Вітчизняної війни і відбудови народного господарства, вносять гідний вклад у створення матеріально-технічної бази комунізму. їх натхненною і самовідданою працею Луганщину за роки Радянської влади перетворено в один з найбільших індустріальних районів не тільки України, а й усього Радянського Союзу.
За успіхи, досягнуті трудящими області у господарському і культурному будівництві, Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 28 січня 1967 року Луганську область нагороджено орденом Леніна.
Область утворено 3 червня 1938 року. Її територія простягається з півдня на північ більш як на 250 км і з заходу на схід на 190 км. Займаючи площу в 26,7 тис. кв. км, вона належить до найбільших областей Радянської України. На півночі, сході і півдні межі області збігаються з державними кордонами Української РСР. Тут вона межує з Бєлгородською, Воронезькою і Ростовською областями РРФСР. На південному заході до земель Луганщини прилягають землі Донецької, а на північному заході — Харківської областей УРСР. В адміністративному відношенні область поділяється на 18 адміністративних районів[1]. і 14 міст обласного підпорядкування[2]
Територія області поділяється Сіверським Дінцем на дві частини: меншу — правобережну і більшу — лівобережну. Правобережжя становить найвищу (367 м —
- ↑ Антрацитівський, Біловодський, Білокуракинський, Краснодонський, Кремінський, Лисичанський, Лутугинський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Перевальський, Сватівський, Свердловський, Слов’яносербський, Станично-Луганський, Старо- більський і Троїцький.
- ↑ Луганськ, Антрацит, Брянка, Кадіївка, Кіровськ, Комунарськ, Краснодон, Красний Луч, Лисичанськ, Первомайськ, Ровеньки, Рубіжне, Свердловськ, Сєверодонецьк.
