Він пильно дбав також про те, щоби авторитет „товариша команданта“ ніколи не був понижений, і щоби дисципліна не була нарушена. Його спосіб пристосування большевизму до галицьких відносин був повний такту, був одинокий у своїм роді.
Нажаль ми не довго тішилися цим ідеальним станом. Ми дістали в особі „товариша-пропаґандиста“ професора Чайківського, шкідника першої кляси. Він мав завдання, поробити з наших стрільців комуністів. Але стрільці висмівали його, робили йому ріжні псоти, а ми старшини зненавиділи його так, що навіть харчів йому у нашій менажі не давали. Мусів собі випрошувати свою їжу, де міг. Він теж був тим, що ввів у Корпус „партійних людей“.
Міжтим прийшов від Начальної Команди наказ переорґанізувати Червону Галицьку Армію. З корпусу створили бриґаду. З другої, осьмої і одинацятої бриґади сформували другий, осьмий і одинацятий полк, чотирнацяту бриґаду розвязали і розділили поміж згадані три полки. З цілої артилєрії сформували один полк легкої і одну дивізію тяжкої артилєрії. Кінноту доповнили до одного полку з 6 сотнями. Німецькі кольоністи мали знаменитий кінський матеріял, а що боялися, щоби їм большевики їх добрих коней не забрали, то заміняли їх за паршивих галицьких коней. В той спосіб прийшов мій кінний полк і артилєрія до дуже доброго кінського матеріялу.
Особливу увагу і богато старань присвячено хорим. В кожній занятій нами місцевості уряджено і якнайкраще вивінувано шпиталь. До догляду над хорими зголосилося добровільно богато жінок з цивільного населення, які з великою посвятою заопікувалися хорими. Кольоністи доставили також даром у великих скількостях білля і постіль. Для хорих постачали що-
