Сторінка:Байки. Дарунок малим дітям (1864).djvu/36

Біжить миша до неньки,
Й почало кричати:
„Мати! мати!
Пощо седжу я у дурі,
Коли так гарно на дворі?“
— Детиночко моя люба!
 Ти безпечна у дірі;
 А на краснім тім дворі
Нещасливій мишці згуба:
 Там кіт сідить,
 Мишку рад зловить.
Отже коли хочеш жити —
Тра в дірі тихцем сідіти.

Индик в піръях пави.

 

---

 

Не для пустоі лиш забави,
Убравсь индик та в піръя пави.
 (Від индиків він хтів різниться
 И чужим пірем похвалиться.)
Та от що с того сталось, діти:
Самозванця пави не хтіли приймити,
 А индикі ёго цурались,
 Бо піръів павиних лякались.
Тогді то він зміркував,
 Що лучші своі
 Піръя, чим чужі,
И, подавному, индиком став.