Сторінка:Байки Леонида Глібова (Ляйпціґ, 1918).pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Леонид Глібів, поруч Гребінки, найбільший український байкар, народився 19 (ст.ст). 1827 р. у Веселому-Подолі, полтавської ґубернії, в маєтку українських панів Родзянок, у яких батько Леонида Глібова, Іван, був управителем.

На восьмому році життя перебрався з батьками в село Горби, у якому й минули йому веселі хлопячі літа.

Порфир Родзянка був умний чоловік. Мав гарну бібліотеку, зберігав українські звичаї, любив науку й просвіту. Під його доглядом талановитий Леонид набрався початкових наук.

Рідна мати й місцевий священик були його першими вчителями. На дальшу науку віддали його до ґімназії в Полтаві. На-жаль, із-за недуги мусів покинути науку й вертатися до батька на хутір. Що йно 1855 р. скінчив ліцей у Ніжині і став учителювати; з-разу в Чорному-Острові на Подільщині, а дальше у Чернигові, де був учителем історії і ґеоґрафії в тамошній ґімназії.

Тут став він видавати з 1861 року тижневник „Черниговскій Листок“ росийською й українською мовою. „Та не довго сонце гріло“… По двох роках