державної суверенности було збереження національних прівілєїв.
І саме те, що цей пересуд удалося повалити народам культурного сходу Европи, є великою заслугою перед обличчам цілого людства. Культурний схід Европи, котрий почав вводити в життя прінціпи, про котрі марили найблагородніші уми, дійсно світить прикладом для усіх народів. На культурнім сході Европи загорілось яскраве світло демократизму, яке старається погасити з одного боку большевизм з права, з другого — большевизм з ліва. І треба цілому людству, цілому Інтернаціоналові напружити всі сили, щоби це світло не погасло, щоби східнього Ормузда не поборов східній Аріман, щоби над культурними народами сходу Европи не запанував північний варварський схід Азії.
А це станеться тільки тоді, коли змагання східньо-європейських народів, їх стремління — визволитись з під національного гніту підіпре в своїм власнім інтересі всесвітня соціялістична демократія. Ліквідація соціалістичних східньо-европейських республік була би великим ударом для соціалізму і великим тріюмфом світової реакції.
Реакційний варварський схід знов накидав би свою волю цілій культурній Европі, як її накидав на протязі цілого 19 століття.
Культурний світ, всесвітня демократія, повинні освідомити собі, що, не дивлячись на дуже радикальні соціалістичні гасіа, які кидає Москва, всеж. таки сам московський народ є джерелом європейської реакції і темноти, і тому повинні відгородити себе барієром східньоевропейських держав від північного варвара. Це відгородження принесе користь самому московському народові. Переконавшися, що його забаганки запанувати над цілим світом — це тільки мрії, московський народ зачне працювати над собою і врешті приєднається до великої, вільно;, нової сім’ї народів.
Орест Даскалюк.
Завдання економічної політики на Україні.
н*)
Під’йом продукційної творчости на Україні мусить природньо початися на сільському господарстві. Річ безсумнівна, що всяка економічна політика перш усього мусить бути зорієнтована в напрямі аґрарного розвитку й що тому всі економічні змагання являтимуться корисними в міру їх сприятливого відношення до аґрарного відродження. На чолі всіх змагань стоятиме однак широкозакроєна аграрна реформа, метою якої єсть — віддання всієї землі в руки тих, що її безпосередньо обробляють, себ-то в руки дрібного й середнього стану власників. Подробиці реформи я в рамах цеї статті не маю наміру подати. Проведення її повинно однак бути тісно звязане з пола*) Поч. „Воля* т.
з. ч. 4.
