Одна і та сама людина належить одночасово до ріжних угрупувань: д. А. є членом певної держави, членом партії, проф. спілки і т. д. Кожне з цих угрупувань певним способом впливає на поведінку д. А., при чім імпульси, які д. А. одержує від кожного угрупування, часто вимагають від його ріжної поведінки, творять колізію і т. п.
Коли б число членів вищевказаних групувань пооб'єднувати в кола, то при накладці одно на одно ці кола щільно не покриваються: межі язикового групування виходять поза державні, державні часто обхоплюють ріжні язикові круги і сегменти, те саме буває з расовим, релігійним, партійним, професійним і ин. угрупуваннями.
Ці угрупування збирають людей однією якоюсь спільною прикметою і тому називаються простими або елементарними. Вищеперечислені 13 головніших угрупувань є елементарні.
Але иноді буває, що кілька угрупувань покриваються, межі проходять по одній лінії, наприклад, члени однієї держави (державна група) є в той самий час членами однієї язикової групи. Поведінка їх буде очевидно солідарною, як членів цих груп і між собою в межах потрійного групування, котре в науці зветься кумулятивним (складним) сполученням.
Те, що в більшости випадків називається нацією, є власне складна група: територіяльна + язикова + державна.
Кумулятивним, а не простим групуванням є і така група, як суспільна кляса.
Наприклад, робітництво: це групування передовсім по професії, маєтково — бідна група, правно — упосліджена. В склад кляси входять обов'язково, принаймні, потрійні об'єднання: професійне + маєткове + правне. Кляса поміщиків: професійно — живуть з земельної ренти, займаються сільським господарством, маєтково — групування заможних, правно — упривілейовані.
Кляса селянства: професійно — хлібороби, живуть з власної праці, маєтково — бідні, правно — обмежені.
Словом, кляса з соціологічного погляду є кумулятивним, а не елементарним сполученням. Каста також є кумулятивне сполучення.
Звязок елементарних і кумулятивних груп, об'єднаних територіяльним фактором, творить суспільний агрегат (наприклад, село, місто), а всі групування разом творять суспільство, яко систему взаємочинности елементарних і кумулятивних групувань та соціяльних агрегатів.
Що суспільна взаємочинність виявляється не тільки в європейському масштабі, а власне у всесвітньому, то тепер ми можемо говорити про всесвітнє суспільство, як дійсний факт, а не філософічну абстракцію.
З попереднього ясно, що держава й суспільство, суспільство й нація, нація й держава — ці поняття не мають тотожнього змісту.
Суспільство є сума всіх ріжноманітних — простих і складних групувань, межі яких не покриваються між собою, не покри-
