попав. Не може капіталізм уникнути нагромадження маси надвартостів, ані заборчих бажаннів, котрі суть наслідками того нагромадження капіталу, ані неминучих завоюваннів чужоземних ринків, ані воєн, які мусять виникати, ані самозагуби, що випливає з тих боєвищ, — від цього всього капіталізм втікти не зможе.
Пролєтаріят не матиме снаги видержати напругу цієї боротьби. Робітники муситимуть збунтуватись, щоб уникнути різанини й гніту.
Та вони тоді тільки зможуть урятуватись, як зруйнують капіталізм.
Пролетарський бунт, отже, буде неминучою революцією проти світового капіталізму, то буде соціялістична революція світового пролєтаріяту, то буде Світова Революція.
Ця революція можлива й імовірна.
Це витікає ось із таких причин:
Капіталізм достиг для соціялізма.
Війна поклала підвалини для соціялізма.
Сам капіталізм мусить перейти в соціялізм, звичайно, в державний соціялізм.
Силою природної еволюції пролєтаріят суне в тому ж самому напрямку.
Матеріяльні й моральні результати війни так болюче відбились на пролєтаріяті, що він мусить прийти до революції.
Зруйнування продукційних сил, страждання, зненависть, голод, безкрая різанина пожене пролєтаріят у революцію — або в годину війни, або по війні.
Пролєтаріят має так могутні орґанізації, що має снагу здійснити революцію.
Ми гадаємо, що міжнародній пролєтаріят міг прийняти отцю проґраму.
Політична влада мусить перейти до рук пролєтаріята.
Пролєтарське законодавство.
Забезпека всім робітникам пристойного щаблю життя. Всі робітники мусять бути рівні.
Контроль і керування пролєтаріятом усього виробництва й росподілу.
Для всіх примусова праця.
Зречення виплати державних боргів.
Конфіскація воєнних зисків.
