бо вже давно вечір діється. Лебедин. у. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? Ном., стр. 149. 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душе. Кому добре діється, той і співає. Ном. 4) — чим. Зависеть от чего, происходить от чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Харьк. у. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Волч. у. Не багатством тут діється. Г. Барв. 349.
Дія́ч, ча́, м. Деятель. Левиц. Пов. 119.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можна, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Длу́бати, баю, єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Длу́батися, баюся, єшся, гл. 1) Копаться в чем-либо. 2) Медленно делать что, копаться. Коло чого він там длубається?
Для, пред. 1) Для. Любисточок — для дівочок, василечки для пахощей, а м'яточка — для любощів. Мет. 311. Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Ном. № 4721. Для малого монастиря, мала й милостиня. Ном. № 4537. 2) По. Діти тяли, кров ілляли для розказу твоєго. Чуб. III. 378. 3) Потому, поэтому. Ти думаєш, що ти красна і для того така щасна. Млр. л. сб. 325.
Для́тися, для́юся, єшся, гл. Мешкать, возиться. Ми й не длялися: днів через три й прислали. Г. Барв. 183.
Дму́хання, ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтение.
Дму́хати, хаю, єш, одн. в. дмухну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Ном. № 1100. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Ном. № 5792. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Не позволю вмешиваться в мое дело. МВ. (КС. 1902. X. 147). 2) Только в несов. в. Пыхтеть. Розсердився та так дмуха, що й не приступай. Черкас. у. В следующих значениях употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. Лебедин. у. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду. Екатерин. г. 5) Побежать, поехать, махнуть. Дмухнім лиш, братці, ми до неї. Котл. Ен. Буйволи на сонці помліли: як угляділи воду, так до води й дмухнули. Драг. 3. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать. Ном. № 4413.
Дмуха́ч, ча́, м. Ветер. Дмухача́ да́ти. Удрать. Ном. № 4413.
Дмухну́ти, см. Дмухати.
Дмухону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побежать. Дмухонув на ввесь рот. Ном., стр. 285, № 3151.
Дму́чка, ки, ж. Скопление ветров в животе, запор. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Дне́вник, ка, м. Загородка в поле для загона овец во время жары.
Днеда́вній, я, є. Очень давний.
Днесь, нар. = Сьогодні. Днесь мені, а завтра тобі. Ном. 2360. Ум. Дне́ська, дне́ськи. Гол. III. 453. Вх. Зн. 15. Я днеська берізка зелена, а завтра буду зрубана. Гол.
Дне́шній, я, є. Сегодняшний. Вх. Уг. 236.
Дни́на, ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. III. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Каменец. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця против віконця, ясної днини против кватири. Чуб. III. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Сумск. у. Якби той бондар, що торік днив. Могилев. у.
Дни́ця, ці, ж. Поперечная доска в колесе водяной мельницы, — такими досками покрыта вся внутренняя часть обода колеса. Галиц. Мик. 480.
Дни́ще, ща, с. 1) Ув. от дно. 2) Донце, дощечка, на одном конце которой садится пряха, вставляя в другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178. Ум. Дни́щечко.
Дніпро́, пра́, м. Река Днепр. Роби, як Дніпер робить. Чуб. I. 247. Дніпро-батько. Ном. № 725. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром-водою плисти. Мет. 24.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, а, е. Днепровский. К. Досв. 179. Ой ріки ви,
