Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/502

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

кий йому несе й везе. Екат. у. 2) Решительно никакой.

Жа́дність, ності, ж. Жадность.

Жа́дно, нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльози. Шевч. 178.

Жадо́ба, би, ж. 1) Жажда, сильный аппетит. Десь у жадобу з'їв та води напивсь, та з того й сталось. Черк. у. 2) Желание. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. МВ. II. 158. Велика жадоба у простих людей до освіти. О. 1862. III. 30. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. К. ЧР. 186. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала. Мкр. Н.

Жадо́та, ти, ж. = Жадоба.

Жажди́вий, а, е = Жадібний. Гол. III. 523.

Жа́ждувати, дую, єш, гл. = Жадати. Хворий жаждує того й того. Черк. у.

Жайвір, вора, м. = Жайворонок. Вх. Пч. II. 8.

Жа́йворінка, ки и жа́йворінок, нка, м. Жаворонок. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. Жа́йворіночок.

Жайворіня́чий, а, е = Жайворонків. Аф. 399.

Жа́йворонник, ка, м. Клетка для жаворонков. Харьк.

Жа́йворонків, кова, ве. Принадлежащий жаворонку. Згори лине жайворонкова пісня. Мир. ХРВ. 3.

Жа́йвор́онок, нка, м. 1) = Жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. III. 9. 2) Испеченная из теста булочка в виде птички, — такие булочки пекут в день сорока мучеников (9 марта), когда, по народному поверью, прилетают жаворонки, предвестники весны. Маркев. 2.

Жайвороня́, ня́ти, с. Птенец жаворонка. Ум. Жайвороня́тко.

Жа́йвороня́чий, а, е = Жайворінячий.

Жак, ку и ка, м. 1) Расхищение, грабеж, расхват. На жак кидати. 2) Работа всем обществом при условии, что каждый получает добываемого продукта (напр. сена при косьбе общественного сенокоса) столько, сколько за одинаковое для каждого время успеет добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава… осавула… з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку… Тоді вже годі висипаться… Інший летить чуть світ на громадський жак… Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. Драг. 243. 3) Школьник, бурсак. К. ПС. 70. А так как школьники в то же время и пели в церковном хоре, то отсюда у лемков жак — церковный певчий. Вх. Лем. 413. Отсюда же и выражение: би́тий жак — бывалый человек, тертый калач. О, то битий жак! Ном. № 5704. Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). Ном. № 13740. 4) Рыболовный снаряд, разновидность я́тіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. Черн. Губ. Вед. 1853. № 9, стр. 62. 5) Насекомое = Бомок. Вх. Пч. I. 7.

Жа́ків, кова, ве. Принадлежащий школьнику, певчему. Жа́кова хи́жа = Жаківка. Вх. Лем. 413.

Жаківка, ки, ж. Помещение для церковных певчих. Вх. Лем. 413.

Жакува́ння, ня, с. Разграбление, расхищение. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом. К. МБ. X. 13.

Жакува́ти, ку́ю, єш, гл. Грабить, расхищать. Зараз і почали вози своїх старшин жакувати. К. ЧР. 345. Пожакували всі крамні комори, як жакували з ним у бусурман. К. ПС. 102.

Жали́ва, ви, ж. Крапива, Urtica urens L., Urtica dioica L. Каменец. у.

Жали́ти, лю́, ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.

Жа́литися, люся, лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. II. 151. Жа́лься, бо́же! Сохрани, бог! Помилуй, бог! Будь милостив, боже! Жалься, боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, боже, старенької