Сторінка:Д. Терешівський. Селянська духова сушарня (1914).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

над піччю нагрівалась би до червоного і припалювала-б сливи на нижчих лісах—ситах. Найбільше тепло, в якому сушать сливи, не буває більше від 80 градусів, себ-то таке, яке має кип'яча вода, а вода може закипіти на плиті чорній. То й плита над піччю ніде не повинна нагріватись до червоного. Щоб ця плита не нагрівалась до червоного, а разом з тим щоб можна було гнати досить тепла під другі плити, то найкраще зоставити межи нею і руштом вершків 6. Підгоняючи стіни нарівні з плитою, зоставити під плитою, проти третього сторчового димоходу, діру для вихода диму, довжиною 5 вершків, (на всю ширину димохода), шириною 3 вершки. Верхній край діри — нарівні з плитою.

Перейдем далі до правого боку сушарні. Плита для правої нижньої камори повинна бути нарівні з плитою першої камери, але черінь під нею буде не на шість вершків нижче, як під першою, а тільки на три, на їдну цеглину, поставлену ребром. Черінь повинна бути виложена цеглою; але перше треба порожнє місце засипати землею і добре вбити. Положивши черінь, добре вивірити до ватерпаса. Коло задньої стіни положити на черінь примурок шириною 3 вершки, вишиною на дві цеглини, положені плазом. Нарівні з плитою і черінню зоставити діри в димоходи перший і другий для входа і вихода диму. Муруючи стіни коло цієї камери, треба з лівої і правої сторони так висунути цеглини на ½ в., щоб плита могла лягти на передній стіні, на примуркові ззаду і на цих висунутих цеглинах. Щоб направити дим з першого сторчового димохода в двугий, на черіні ставляться цеглини (само собою розуміється, добре примащені глиною), як показано на рис. 4. Плита примащується глиною.

Коли ліва і права плити положені, обкладаються всі стіни їден раз, береться дві клітки, вставляється в них по дві ліси — їдна вгорі, друга внизу і загнутими кінцями штаб ставиться на мур. Клітки вирехтовуються так, щоб штаби стояли простопадно (вертікально), щоб клітки стояли як раз посередині, щоб ліси були до ватерпаса і добре ходили в фельцах — не дуже вільно і не тісно — і щоб бруски, на котрих лежать ліси, не доходили до фронту якраз на ½ вершка. Вирехтувавши так клітки, гнати мур аж до верху кліток. Над клітками робиться склепіння, так, щоб луки штаб підперали