Сторінка:Еміль Золя. Мрія (1932).djvu/112

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Дівчата з прапором Пречистої Діви почали співати, а їх пискливі голоси понеслись далеко по воздусі. Поволи почав похід поступати наперед.

За світськими людьми вийшло духовенство з церкви; насамперед виступив низший клир. Всі були в дальматиках а в присінку накрили голови баретами. Кождий з них ніс запалену свічку; ті, що ішли з правого боку, несли її в правій руці, а ті, що з лівого боку, в лівій; подвійний ряд горіючих свічок майже бліднів від світла сонця. Насамперед ішли алюмни, а за ними духовенство з сусідних церков і монахи, відтак всі священики з катедри а доперва аж крилошане в білих фелонах. Серединою ішли півці церковні в червоних шовкових дальматиках; вони почали грімким голосом співати, а їм вторувало трохи тихійше і все духовенство. Чистим і ясним голосом понеслась вулицями похвальна пісня Pange lingua, зашуміли мушліни, а попри доми пересувалися фелони, з поміж котрих світилася полумінь воскових свічок, як би звіздочки на матовім золоті.

— Святу Агнію несуть, — шепнула Ангелика.

Вона аж усміхнулася до святої, котру несли чотири слуги церковні на ношах вибитих синим оксамітом та обшитих коронками. Що року, коли винесли святу з того сумерку, в котрім вона вже сотки літ спочивала, дивувалась Ангелика, що вона в світлі сонця під тою своєю одежею з довжезного волосся ніби зовсім якось виглядала змінена. Статуя була стара, як світ, а все-ж таки видавалася Ангелиці свята Агнія з своїми малими руками і дрібними ніжками та подовгастим, від старости аж почорнілим лицем, ніби в першім розцвіті молодости.

От вже надходив і Преосвящений. З середини церкві почувся бренькіт ланцухів від кадильниць.

Поміж людьми пішов шепіт.

— Преосвящений… Преосвящений, — повторила Ангелика і собі.

А коли вона звернула свої очі на святу, прийшла її в тій хвилі на гадку стара історія про маркізів з Готкерів, що за ласкою святої Агнії спасли Бомон від пошести, коли то Іван V і всі з тої родини стали покірно припадати перед її образом і до неї молитися. Ангелиці став перед очима цілий ряд тих ведьмож, що дожили того чуда і вони всі пересунулися тепер перед її очима.