ну пару. Губерти, що все ще стояли на колінах, підняли голови а очі їх так їм зайшли були сльозами, що вони ледви ще могли що бачити. А орґани гуділи все дальше і дальше в безконечних ритмах переходячи в тоненькі голоси, що як той ранний спів жайворонка роздавалися зпід склепіння. По церкві рознісся протяглий віддих і зробився рух а люде стали товпитись коло головних дверий і бічних виходів. Украшена цвітами церква аж заясніла від радости з довершеного святого обряду.
Проминули ще дві години, бо була парада, як при вінчанню якого короля. Ще відправилась велика Служба Божа. Служитель вийшов в білім фелоні а з ним і послугачі, і кадилоносці з кадильницями та свяченою водою, а два міністранти несли великі золоті підсвічники з запаленими свічами. Задля присутности Преосвященого правилась служба Божа довше і з більшою церемонією. Що хвиля лопотіли ризи мов ті крила птиць, коли тільки покланялися або приклякали священики. З старих богато різьблених сталь піднялася ціла капітула. Відтак знов, як би на подув з неба, припали всі священики до землі. Служитель співав від престола; коли він утих і сів, почав співати цілий хор торжественним голосом а до сего голосу мішався і тоненький голос дітей, мов той голос ангелів в небі. Особливо гарно відбивав чистий голос якоїсь молодої дівчини і дивував всіх не мало. Оповідали собі, що то була панна Кляра Воанкуртівна, котра конче була наперлася співати на сім чудовім весіллю. До того ще пригравали орґани так солодко, так ніжно, як коли-б то радувалася якась добра, щаслива душа. Часом робилося тихо а відтак загуділи знов орґани, мов би то попід саму баню церкви котилися громи, а тоді приступали міністранти і їх помічники з кадильницями та свічками до священослужителя і давали йому благословити кадило. Дзвінким голосом бреніли тоді срібні ланцушки від кадильниць а благовонний дим підносився з них високо в гору. В воздусі повисла пахуча синява хмара. Три рази покадив священик, насамперед на правій стороні, відтак на лівій а наконець по середині перед єпископом, перед священиками, перед євангеліем і перед густими рядами зібраних в церкві людей.
Ангелика і Фелисіян стояли цілий час на колінах і слухали в покорі служби Божої. Кожде з них держало запа-
