Ця сторінка вичитана
- Чи нема між селянами таких, що виводили б себе від шляхти, покликались на якісь документи, привилеї і т. и.?
- Яка є память про давні часи взагалї — на пр. про Польщу, про находи татарські, про давні порядки — паньщину, суд домінїяльний, князів, крайників і т. и.
II. Відомости етноґрафічні.
a) Загальні звістки.
- Як називає сам нарід себе, свій край та своїх сусїдів, а як сусїди називають єго?
- Чи називають себе сусїди жартібливими або згірдливими іменами і якими? Чи є такі жартібливі піснї, приповідки або оповіданя?
- Що знає народ про свій початок і чи заховали ся між ним про се які-небудь легенди?
- Чи дїлить ся людність на роди або кляси і як зовуть ся вони?
- Чи звісні родові або фамілїйні традициї?
- Які родові прозвища уживають ся найчастїйше? Чи вони зміняють ся коли і чому?
- Як відносить ся народ до других народів, на пр. до Нїмцїв, Поляків, Жидів, а як до рівних кляс, на пр. до панів, духовенства, урядників, лїкарів, купцїв і ремісників? Які є про се в народі оповіданя, піснї, приповідки?
b) Антропольоґічні звістки.
- Який є звичайний склад тїла людий; який зріст, та які трафляють ся калїцтва? Який буває цьвіт волося і очий, який переважає й о скільки (добре б по можности в числах відносини ті представити). Які прикмети ока, носа і вуха?
- Як називає народ поодинокі части і члени тїла? Чи є які прозвища утворені на основі поодиноких частий тїла або їх прикмет?
- Яким голосом говорять люди і як: скоро, помалу чи затинаючись? Які з того виходять прозвища?
- Як люди звичайно ходять і як сідають? Які з тієї причини бувають прозвища?
c) Хата й обійстє.
- Подати докладний опис хати і поодиноких господарских будинків. Як вони виглядають з надвору, а як в серединї? Як їх будують? Для докладности пожадані були-б пляни й рисунки.
