Ця сторінка вичитана
- Чи при більшім числї договірників по одній сторонї відповідає кождий лиш за свою часть, чи оден за всїх а всї за одного.
- Чи за припадкову шкоду потягаєсь до відшкодованя, чи лиш в випадках провиненя та взагалї, що розуміє нарід під зворотом шкоди нанесеної, чи й lucrum cessans і коли.
- Хто має відповідати як шкоду зробить: дитина, божевільний або товар.
- Яким способом розпоряджує ся про случай смерти, устно чи письменно і з якими формальностями.
- Чи знаний звичай записуваня ґрунту на річ найстаршого сина з обовязком сплати всїх инших спадкоємцїв.
- Як дїлять ся спадкоємцї одїдиченим маєтком.
- Які права отримує полишений вдовець або вдова, отець або мати.
- Як розпоряджують маєтком про случай смерти особи бездїтні або що не мають близшої родини.
- Коли приступає ся до видїдиченя сина або доньки.
- Що вчисляє ся до части спадкової дїтям вивінованим.
- Як забезпечує ся про случай смерти приймаків, а як дїти неправеснї).
- Чи додержують спадкоємцї договори уложені спадкодавцем і яким способом.
- Чи знані між народом понятя „батьківщини“ і „материзни“ та в якім значіню.
c) З права карного.
- Які проступки уважає нарід тяжкими а то не силою обовязкового закону, але з свого сьвітогляду, вірувань і взагалї звичаю.
- Які вислови уживають ся між народом на означенє різних родів переступів („злочин“, „провина“, „переступство“) і в якім значіню.
- Які причини злої волі у проступників добачує нарід, та чи виправдує нарід і як: божевільних і дурноватих, проступників з біди, припадку, конечної оборони або примусу (фізичного або психічного).
- Чи і о скілько та в якім віцї дїти і малолїтцї мають підпадати карі на основі звичаю народного.
- Як родичі карають свої дїти і о скілько ті піддають ся їх караню.
- Чи узнає нарід і о скілько узнає каригідним приготовленє або намаганє до доконаня чину.
- Як глядить нарід на проступників налогових і в чім добачує виродженє таких людий.
