Ця сторінка вичитана
- В чім добачує нарід єство переступу: в нарушеню моралї, релїґії, ладу суспільного або в нещастю покравджених.
- Як розуміє нарід кару за доконанє переступів; які знає кари; як відносить ся до знесеня кари тілесної а як до кари смерти.
- Які доховали ся вісти про каранє проступників судами громадскими, духовними або иншими особами.
- Чи знане між народом каранє звірят, та чим оно оправдує ся.
- Які роди вини і співвини знані нашому народови („злий намір“, „вина“, „необережність“, „підмова“, „поміч“ і т. и.).
- Чи знає нарід переступи, яких не осуджує право а які уважає нарід каригідними з свого сьвітогляду, та чи уважає нарід деякі карні переступи некаригідними.
- Як глядить нарід на проступки полїтичні а як на посяганє прав приватних.
- Як відносить ся нарід до проступків против безпечности житя і здоровля, та чи допускає угодове полагодженє між шкодниками а ушкодженим і в яких случаях.
- Які особливі роди крадїжи знані між народом, які обмани і спроневіреня.
- Як глядить нарід на паліїв і розбійників.
- Чи знав нарід різницю між убійством а забитєм, та чи добачує каригідність там, де забитий дав причину до бійки.
- Як задивлюєсь нарід на убійство вітця, матери, супруга і на зігнанє плоду.
- Як розуміє нарід уведенє і зведенє під приреченєм заключеня супружя.
- Яз глядить нарід на знасилуванє а як на блуд против природи.
- Як розуміє нарід і чи уважає каригідною утечу з війска (дезерцию) та які причини тої появи між народом.
- Чи самоубийство або ушкодженє власного тїла уважає ся каригідним і коли.
- Чи добачує нарід каригідність виступленя против уряду і особливо при безправнім урядованю.
- Як задивлює ся нарід на обиди чести і як їх полагоджує.
- Чи знана народови різниця ніж проступками приватноправними і публичноправними.
- Як глядить нарід на піяньство і на чародїйство, та чи і о скілько уважає їх каригідними.
