Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/270

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

236

236

236 137. Господиня будить свекра й свекроху. На загуменю, на зазеленю, Зелена, зелена мурава, По тобі роса студена!* Ходит ми, ходит молода нанї, Черевичками потупаючи, Та ключиками побріскуючи, Свою свекрошку побуджуючи: »Вставай, свекронько, вже день біленький, Вже день біленький, й а світ яренький...« На загуменю і т. д. Свого свекроха побуджуючи: »Вставай, свекроше, вже день біленький, Вже день біленький, й а світ яренькпй. На загуменю, і т. д. Свого милого присипляючи: »Ой спи, миленький, кой день біленький, Кой день біленький, й а світ яренький.« Зап. в Горуцьк-у, Дрогобицького пов. Іван Кузгв. 138. Господиня миє чаші. На Дунаечку край беріжечку Гей чаші мої горіховії! Статешна жона там чаші мила. Не буду-ж я вас так дуже мити, Гой мила, мила, тай говорила: Не буде із вас мій милий пити. Друга строфка така сама, лише замість „горіховії* вставлябть ся: „кришта~ ловії“. — Остатня строфка ось яка: На Дунаечку край беріжечку Від сего слова бувай здорова, Статошна жона там чаші мила. Бувай здорова, статешна жона, Гой мила, мила, тай говорила: Статешна жона тай ґосподиня! Гей чапіі-ж мої срібні, золоті! Вінчуем вас сев колядков, Гей будуж я вас так дуже мити, А Пан Біг іцастем, здоровем. Бо буде із вас мій милий пити. Зап. Ст. Томенчук, Сапогів, Борщів, пов. 139. Напої у господині. Ой серед села світлонька нова, Єдно-ж ми напій, червоне пиво, А в тій світлонцї пишная жона. Другий-же напій, доброе вино, Держит она си троякий напій: Третий-же напій, медок солодок.