13
13
13 За его сина за найстаршого, За найстаршого, за найкрасшого. Вйведуж я вас за воротенька, Сама ся верну до сьвітліїченькі. Зап. в Кропивнику Пов. від М. Шкллря у вересні, 1901 р. Вол. Девинський. Родинї. 18. Родина при роботі. А. Ци дома, дома, панї ґосподарю? Славен єси і похвален есь наш милий Боже на небеси! * Ой ест він дома, в новій сто дольці’. ІДож він там робит? Пшеницю віє. Ходімо ми му заколедуймо, Чей же він нам дасть хочь відвійочки, Хочь відвійочки на нідсївочки. Ци дома, дома ґосподинечка г Єст вона дома, в новій світлоньцї. Щож вона робит? Колачі плете. Ходїмо ми ей заколедуймо, Чей вона нам дасть по колачеви, ГІо колачеви і по книшеви. Ци дома, дома его синонько? Ой ест він дома, в новій стаєньцї. Щож він там робит? Коники чеше. Ходїмо ми му заколедуймо, Чейже він нам дасть хоть по конику. Ци дома, дома доненька его? Єст вона дома в новім теремі. Щож вона робит? Шитїнко шиє. Ходїмо ми ей заколедуймо, Чей вона нам дасть хоч по хусточці. Збірка [в. Вагилсвгоча, ч. 12. Луць Микитчук із Зарваницї. Б. Ци дома, дома цес пан ґоснодар?1) Гой ходім, братя, заколїдуймо, Гой ми знаїмо, шо він е дома, Чей би він нам дав по ґілеточцї, Віє пшеничку в нові стодолі. По ґілеточцї, щи й по мірочцї. За кождим стихом додаєть ся „Гой дай Ьо:ки“.
