Сторінка:Животко Аркадій. Подонь (Українська Вороніжчина в культурному житті України) (1943).pdf/29

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Виявилося, що бандура — небезпечна зброя. Справник катеґорично заборонив цей виступ, сказавши при цьому розпорядчикам: «А вы знаете, что они делали с теми бандурами в Киеве?».

Культурний рух за Центральної Ради.

З вибухом революції 1917. року український національно-культурний рух Подоня починає швидким темпом зростати та набирати ширших організаційних форм. Вживаються заходи міцнішого звязку з українськими центрами, як Харків та Київ. Зв'язується Подоня з українським організаційним життям у м. Вороніжі, де в цей час повстає «Українська Громада» при активній участі п. п. С. Чумака, Й. Шереметинського, С. Паламаря, земляка з-під Карпат Осипа Кузьмича та ін.

Поруч з тим розгортається праця і на місцях, в самому Подоню, де центром стає, як було вже згадано, м. Острогозьк.

Не зважаючи на те, що м. Острогозьк своїм національним складом населення було майже цілковито українським містом, вишукати тут у той час національно-свідомий елемент було доволі тяжко. Проте у м. травні всеж було конкретно приступлено до праці й тут. Першим кроком було заснування Товариства «Просвіта», що на перший час складалося лише з восьми осіб. Та, не зважаючи на таку малу кількість працьовників, пощастило йому про-