Сторінка:Журнал «Архіви України». Випуск 5-6 (316-317). 2018.pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ

 

УДК 930.25:021.6](477)

С. Л. ЗВОРСЬКИЙ[1]
АКТИВІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ АРХІВІВ І БІБЛІОТЕК — ВИМОГА ЧАСУ

В історичному контексті і з позицій сьогодення розглядаються питання взаємодії бібліотек і архівів у вирішенні спільних завдань, набутий досвід співпраці і проблеми, що потребують вирішення скоординованими зусиллями.

Ключові слова: бібліотеки; архівістика; форми співпраці; архівні фонди бібліотек; оцифровування фондів.

Взаємне тяжіння бібліотек і архівів має прадавні корені, в основі якого — їх спільна ґенеза. Бібліотечна і архівна справа зародилися майже три тисячоліття тому і протягом тривалого часу були єдиним цілим, адже основна сутність їхньої діяльності завжди фокусувалася на збереженні і примноженні історичної пам'яті людства і знань, накопичених різними цивілізаціями у процесі практичної діяльності. Вже в глибоку давнину добре розуміли, що володіння широким масивом задокументованої інформації є запорукою успішності в управлінні будь-чим і на будь-якому рівні. Тому невипадково перші бібліотеки-архіви виникали при дворах правителів, а згодом — у середовищі вищої знаті.

Такий термін — «бібліотека-архів», до яких ми відносимо, зокрема, зібрання документів ассирійського правителя Ашшурбаніпала у його столиці Ніневії (VII ст. до н. е.), знамениту установу, засновану, як вважається, Птолемеєм II на початку ІІІ ст. до н. е. у Давньому Єгипті і яка увійшла в історію людства під назвою Олександрійської бібліотеки, аналогічні установи у Вавилонії, Пергамі, Китаї, Греції, Римській імперії, на нашу думку, найбільш точно відображає симбіотичний

  1. Зворський Сергій Леонідович — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу технологічного забезпечення архівної справи УНДІАСД (за сумісництвом); завідувач сектору енциклопедичних досліджень Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.